Запорізький 700-річний дуб втратив останню живу гілку: як виглядає дерево та що говорять спеціалісти, — ФОТО

07.06.2025 Дмитрий Носов

Існує невелика ймовірність того, що запорізький 700-річний дуб можна відновити. До весни 2026 року науковці спостерігатимуть за деревом, щоб дослідити — чи жива коренева система дуба, чи дасть дерево нові пагони та які причини втрати деревом останньої живої гілки.

Про це 6 червня в рамках робочої наради повідомив тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації (ОДА) Олександр Казанцев, передає «Суспільне Запоріжжя».

«Всі зусилля спрямовані на те, щоб для нащадків зберегти цей об’єкт. Можливо, не у вигляді об’єкта природно-заповідного фонду, а у вигляді пам’ятки культури. Але це окреме питання, воно ще буде розглядатися. У будь-якому випадку науковці радять надати можливість дослідити дуб. Потрібно дати шанс дереву відновитися», — зазначив Казанцев.

За словами посадовця, існує невелика ймовірність того, що коренева система запорізького дуба жива і в майбутньому ще дасть нові пагони.

«Є ймовірність того, що коренева система може бути ще живою і дати пагони, що дозволить рослині відновитися. Ми на це дуже сподіваємося і тому, найімовірніше, будемо спостерігати за деревом до весни 2026 року. Тобто у вегетаційний період», — сказав посадовець.

Гілку, яка впала, залишать поряд із дубом для подальшого дослідження науковцями. Нині ще зарано говорити про причини, які призвели до втрати останньої живої гілки.

«Провели візуальне обстеження, вислухали думки науковців про стан об’єкта. І наразі зарано говорити про те, що саме було причиною того, що жива гілка впала. Але разом з тим багато факторів вказують як на природні фактори, так і на фактори, які зараз відбуваються в Україні. Зокрема, це є наслідком збройної агресії РФ», — розповів Олександр Казанцев.

Чинників, які вплинули на обвал гілки, може бути багато, наголосив завідувач кафедри загальної та прикладної екології та зоології ЗНУ Олександр Рильський.

«Якщо чинник антропогенний брати, то найбільш впливовий — вибухи, які ми й нині чуємо. Низькочастотні хвилі, які йдуть від вибухів, руйнують таку. Плюс дощі цьогоріч, збудили й активували гриби. І гриби почали дуже швидко доруйновувати те, що було не доруйновано. Ще один чинник, який міг вплинути — це вода, дощі дали поштовх до швидкого накопичення біомаси у виді листових пластинок», — каже науковець.

Зі його словами, ймовірність відновлення запорізького дубу мізерна.

«Одна тисячна відсотків. І наступний рік, початок квітня, коли буде інтенсивна вегетація відбуватися у рослин, то ми побачимо — не підуть там паростки від коріння, значить все», — сказав спеціаліст.

Водночас у легендарного дерева залишились нащадки, зокрема декілька молодих дубів вирощував у себе Олександр Рильський.

«Регулярно збирали жолуді. 10 років тому посадив у себе на дачі, роздавав десятками саджанці запорізького дуба. Залишилось у мене п’ять, один залишаю собі, чотири — віддаю. Пересадити по колу — і це його діти будуть. Стовідсотково, що це від цього дерева», — додав науковець.