Плавні Хортиці на межі зникнення: як російський екоцид знищує унікальну природу заповідного острова у Запоріжжі

Підрив окупантами греблі Каховської ГЕС перетворив друге за величиною водосховище України на пустелю, а унікальну заплавну зону Національного заповідника «Хортиця» зменшив у десять разів. З 23 озер і проток на острові збереглися лише три: більшість повністю висохли і заростають рослинністю. Через різке осушення загинули понад 300 тисяч водних рослин і більш ніж 320 тисяч двостулкових молюсків. Загальні збитки природно-заповідному фонду Хортиці вже перевищують півтора мільярда гривень. І це лише попередні оцінки.

Зникнення озер і проток, масова загибель водної флори й фауни, зниження рівня ґрунтових вод – усе це загрожує самому існуванню унікальної екосистеми острова, яка формувалася десятиліттями.

У цьому матеріалі «Перший Запорізький» розповідає про масштаби екологічної катастрофи, спричиненої війною, та її довготривалі наслідки для Національного заповідника «Хортиця». Як змінилася природа острова після підриву Каховської ГЕС, скільки рослин і тварин загинуло через російський екоцид, яких економічних і екологічних збитків зазнала заповідна територія? Про це – далі у статті.

Знищення заповідної природи Хортиці окупанти розпочали задовго до підриву Каховської ГЕС

Російські загарбники, які контролювали Каховську ГЕС, свідомо відкрили шлюзові затвори і з листопада 2022 року почали поступово знижувати рівень води – задовго до підриву греблі. За даними Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА, взимку 2023 року рівень води опустився до 14 метрів – приблизно на два метри нижче норми. Так окупанти спричинили рекордне за три десятиліття обміління Каховського водосховища.

Перші наслідки екоциду у заповідній заплавній зоні Хортиці стали помітні вже на початку 2023 року: через значне зниження рівня води частина озер обміліла, а деякі протоки зникли повністю. Через залежність Хортицьких плавнів від рівня Каховського водосховища процес зневоднення був неминучим. Однак він відбувався поступово, що дозволило рибі переміститися до глибших ділянок і річища Дніпра.

«Через те, що це був зимовий період, риби у водоймах плавнів Хортиці було небагато – вона зимує на глибших ділянках, у так званих зимувальних ямах. Рослини теж перебували у стані спокою. Частина могла вимерзнути, але вища водна рослинність – латаття, глечики – здебільшого має глибоку кореневу систему, тож на неї тоді це катастрофічно не вплинуло», – пояснив в.о. завідувача відділу охорони пам’яток Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.

Співробітники заповідника використали ситуацію для природничих і археологічних досліджень. Осушення дало змогу окреслити контури давніх озер, розчистити береги та прибрати сміття – роботи, які раніше були неможливі.

Та вже навесні ситуація кардинально змінилася. У травні 2023 року, в період піку весняного водопілля, окупанти повністю заблокували скидання води, закривши всі шандори Каховської ГЕС. У результаті рівень води різко зріс – за спостереженнями науковців, перевищення сягнуло +1,8 метра від норми. Це призвело до підтоплення прибережних територій Запорізького району. Додатково ускладнювала ситуацію значна кількість дощових днів.

Штучне підтоплення, влаштоване окупантами, збіглося з періодом нересту більшості видів риб у водоймах Хортиці, завдавши додаткового удару по екосистемі та поставивши під загрозу відтворення популяцій.

«За інформацією Держрибагентства, у 2023 році риби віднерестилися в лісі, кущах і навіть у громадських вбиральнях. Тому що підтоплення спостерігалося й нижче, зокрема в районі Балабинської затоки, де розташовані дачні кооперативи. Я особисто бачив велику кількість карасів: ми ловили їх просто на асфальтовій дорозі у південній частині острова й випускали у Дніпро», – розповів Михайло Муленко.

Наприкінці травня 2023 року окупанти підвищили рівень води у Каховському водосховищі до рекордної позначки 17,5 метра. Об’єм води перевищив проєктні показники й сягнув майже 19 км³ (проєктний об’єм становив 18 км³), що посилило наслідки подальшої екологічної катастрофи.

Руйнування греблі Каховської ГЕС та осушення водосховища кардинально змінили вигляд Хортиці

У ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, перетворивши друге за величиною водосховище України на висохлу пустелю площею понад 2,2 тис. км². Якщо раніше рівень води змінювався хвилеподібно, то після підриву греблі спуск води став стрімким і неконтрольованим.

Наслідки для Національного заповідника «Хортиця» стали відчутними вже в перші години: рівень води у заплавних водоймах падав зі швидкістю близько 10 см на годину. Такий темп зберігався понад тиждень. Вже 8 червня найбільші водойми Хортицьких плавнів втратили від 70% до 100% об’єму та площі. Менші водойми перетворившись на ізольовані. Втім, особливості рельєфу вчергове дозволили уникнути масової загибелі флори: риба врятувалася з обмілілих озер і через природні рівчаки та промоїни перемістилася до русла Дніпра.

За даними Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА, на 27 липня 2023 року площа водної поверхні в заплавній частині заказника скоротилася на 86% – з 99,7 до 13,8 гектарів.

«За моїми дослідженнями після руйнування Каховської ГЕС рівень води навколо Хортиці знизився в середньому на 3,5-4 метри (від нормального підпірного рівня – прим.), а пікове значення досягло 4 метри 92 сантиметри, – зазначив керівник відділу охорони пам’яток Михайло Муленко. – Загалом площа Хортиці за рахунок новоутвореного узбережжя, яке 70 років перебувало під водами Дніпра, збільшилася приблизно на 300 гектарів. У деяких місцях ширина берегової смуги розширилась на 30-50 метрів, а максимальна зафіксована ширина – 430 метрів. Там утворився величезний піщаний «хвіст» позаду Хортиці».

Супутникові знімки острову Хортиця у лютому 2022 року (зліва) і січні 2025 (справа) років відповідно. Фото: Sentinel Hub

За словами історика й наукового співробітника заповідника Олега Власова, краєвид берегів Дніпра в районі Хортиці повернувся до свого природного вигляду. Зникли невеликі острови, затоки та озера у плавневій частині, натомість з’явилися давні скельні утворення, піщані коси та річкові пороги, характерні для регіону до створення Каховського водосховища. Наприклад, перед машинним залом Дніпрогес-2 утворилися дві перпендикулярні кам’яні гряди, схожі на природний річковий поріг. Острів Розстебин з’єднався з берегом Хортиці.

Осушення заповідних плавнів призвело до загибелі понад 300 тисяч водних рослин

На острові Хортиця зареєстровано близько 1100 видів вищих судинних рослин (рослин, що мають спеціалізовану систему транспортування води та поживних речовин через судини, включаючи дерева, кущі, трави, папороті, – прим), що становить майже третину флори України. З них 450 видів пов’язані з водно-болотними угіддями та прибережною зоною, зокрема 23 види занурених рослин і 17 видів із плаваючим листям.

Різке осушення Хортицьких плавнів спричинило масову загибель водної флори. Особливої шкоди зазнали угруповання коловодних і лататтєвих рослин, занесені до Зеленої книги України (державний перелік рідкісних рослинних угруповань, які потребують охорони, – прим.). Зникли масиви латаття білого, глечиків жовтих, кувшинок і водяного горіха. Їхнє відновлення у попередньому обсязі вже неможливе.

За даними спеціальної комісії, створеної за розпорядженням голови Запорізької ОДА, загибель донної рослинності на заплавній частині Хортиці охопила 85,9 га.

Загальна кількість загиблих водних квіткових рослин становить 309 670 особин. Найбільші втрати зафіксовано в озерах Осокоровому (211 680) та Гвардійському (93 000). Водяна папороть (сальвінія плавуча) загинула в озері Гвардійському, де її втрати склали 29 000 одиниць.

Унаслідок різкого осушення плавнів Хортиці могли зникнути червонокнижні види рослин – альдрованда пухирчаста та плодоріжка болотна, які зустрічалися локально на невеликій території. Як зазначає старший науковий співробітник заповідника Сергій Василенко, ці види зростали на територіях, які постраждали від осушення, однак їхню загибель не вдалося документально підтвердити.

«Проблема в тому, що для підтвердження загибелі червонокнижної рослини потрібна фотофіксація. Альдрованда росте у товщі води серед густої рослинності, тому ми її не знайшли. Вона мала там бути й загинути, але зафіксувати цього не вдалося. Оскільки немає фотодоказів, ми усвідомлюємо завдану шкоду, але офіційно її підтвердити не можемо», – пояснює Василенко.

Через критичне зниження рівня води на Хортиці загинуло понад 320 тисяч двостулкових молюсків

До підриву Каховської ГЕС у плавнях заповідника мешкало понад 50 видів риб. Раптове осушення і втрата зв’язку з основним руслом Дніпра спричинили різке зниження рівня кисню в ізольованих водоймах, що створило загрозу масової загибелі місцевої фауни. Тому співробітникам заповідника спільно з фахівцями Державної екоінспекції довелося власноруч виловлювати рибу і переселяти у безпечніші місця. У такий спосіб вдалося врятувати близько 250 кг риби.

Однак двостулкові молюски, як-от беззубки, перлівниці та річкові дрейсени не мали шансів на порятунок. «Молюски ведуть малорухливий спосіб життя, тому при стресових умовах, таких як різке зниження рівня води, вони не встигають адаптуватися. Якщо територія осушується, вони просто гинуть», – зазначив старший науковий співробітник Хортиці Сергій Василенко.

Супутникові знімки території Хортицьких плавнів (південна частина острова Хортиця) у вересні 2022 (зліва) і 2024 (справа) років відповідно. Фото: Sentinel Hub

За даними Департаменту захисту довкілля ЗОДА, найбільших втрат зазнали молюски родини Unionidae (беззубки та перлівниці) – 72 260 особин. Основна частина загинула в озері Осокоровому (70 000 особин), значні втрати зафіксовані також в озері Гвардійському (1 500 особин) та інших водоймах. Загальна сума збитків, завданих водним біоресурсам на території заказника «Дніпровські пороги» (куди входить і Національний заповідник «Хортиця»), становить понад 930 тисяч гривень.

У 2024 році співробітники заповідника зафіксували масову загибель близько 185 тисяч річкових дрейсен у південній частині острова Байда. Ці двостулкові молюски утворюють колонії на твердих поверхнях у водоймах та відіграють важливу роль у водній екосистемі, фільтруючи воду та покращуючи її якість. «Зниження рівня води призвело до скорочення кількості субстратів, на яких можуть закріплюватися дрейсени. Через обміління площа таких місць зменшилася, що, безумовно, вплине на загальну чисельність цих молюсків», – констатував Василенко.

Орієнтовна екологічна шкода – майже 10 млн грн (при вартості 56 грн за одну особину). За словами Сергія Василенка, екологічна комісія поки що не включила ці дані до загального обліку збитків. Співробітники заповідника готують офіційне звернення з результатами дослідження для Департаменту захисту довкілля ЗОДА. Це дозволить зафіксувати втрати популяції дрейсен як частину екологічних збитків, завданих природно-заповідному фонду внаслідок російської агресії.

Екологи застерігають: у відокремлених водоймах без припливу свіжої води риба приречена. Наприклад, 7 червня 2024 року, за рік після Каховської трагедії, на Хортиці зафіксували черговий випадок масової загибелі риби – в озері Качине. Через обміління, відсутність водообміну з Дніпром і високу температуру загинула 91 риба: 50 щук, 40 сріблястих карасів і один сом.

Стан водойм Хортиці продовжує погіршуватися: заповідні плавні під загрозою повного висихання

За словами Михайла Муленка, з 23 озер Хортицьких плавнів, які існували до осушення Каховського водосховища, залишилося лише три – Осокорове, Річище та Головківське. Десять водойм зникли остаточно. У деяких озерах ще зберігаються невеликі популяції риб, водоплавних птахів і комах. Якщо ці водойми проіснують хоча б один сезон, це допоможе підтримати місцеву фауну.

Озеро Осокорове, колись найбільше в регіоні (площею 30-50 гектарів, залежно від урахування очеретяних островів), втратило значну частину площі та розділилося на дві частини. Збереглася лише та, що ближче до Дніпра – вона й досі є однією з найбільших на Хортиці і межує з важливими природними оселищами, де гніздяться чаплі, орлани та інші птахи. У водоймі живуть риби, черепахи та безхребетні. Друга частина Осокорового, біля комплексу Протовче, повністю висохла.

Озеро Річище, яке колись було найдовшим у регіоні, також зазнало значних змін. Ще у минулому столітті для регулювання паводків і затримання піщаних наносів, що заважали судноплавству, його штучно поділили дамбами на сім частин. На сьогодні водойма залишається мілководною: середня глибина не перевищує 15 см, лише на одній ділянці сягає метра. За словами Муленка, ці фрагментовані водойми, відповідно до гідрогеологічної класифікації, є калюжами, що не мають відкритого сполучення з Дніпром і живляться лише підземними водами. Вони поступово пересихають і в морозну погоду промерзають до дна. Попри це, озеро повністю не зникло, проте його стан залишається загрозливим.

Озеро Головківське втратило близько чотирьох метрів води, однак завдяки природній глибині залишається однією з найстабільніших водойм Хортиці. Подекуди глибина сягає трьох метрів, хоча точні заміри ускладнює шар мулу. Завдяки зручним піщаним берегам озеро слугує важливим водопоєм для тварин. Воно існувало ще до створення Каховського водосховища і, ймовірно, збережеться попри загальні зміни в екосистемі.

Натомість водойми у критичному стані, які лише зрідка наповнюються водою, ймовірно, зникнуть. «Наприклад, озеро Рисове майже повністю висохло, – розповідає в.о. завідувача відділу охорони пам’яток заповідника Михайло Муленко. – Залишилася лише одна яма, де ще є трохи води, але вона вже не виконує жодної функції. Вода там сильно замулена і почала цвісти ще в лютому, попри морози. Тоді ж активізувалися синьо-зелені й діатомові водорості, які спричиняють неприємний запах. Риби там точно вже немає, і навіть як місце для водопою ця водойма вже не придатна – тварини таку воду не питимуть».

Раніше науковці вважали, що озера Кам’яне та Піщане можуть зберегтися завдяки підживленню ґрунтовими водами. Та нові дослідження показали протилежне: обидві водойми пересохли, а на їхньому місці вже росте наземна рослинність.

Супутникові знімки території пляжу у вересні 2022 (зліва) і 2024 (справа) років відповідно. Фото: Sentinel Hub

Загалом ситуація невтішна: екосистема, яка формувалася десятиліттями завдяки стабільному рівню води, нині стрімко руйнується. За словами Муленка, зараз складно передбачити, чи збережуться наявні водойми. Їхнє існування залежить від багатьох зовнішніх чинників – передусім від рівня води в Дніпрі, інтенсивності випаровування та погоди. Ситуацію могли б покращити рясні дощі, однак, за прогнозами Укргідрометцентру, у квітні опади не перевищать норму. А якщо дощів буде менше – стан річок і далі погіршуватиметься. А отже – і екосистеми Хортиці надалі занепадатимуть.

Повномасштабна війна завдала природно-заповідному фонду Хортиці збитків на понад півтора мільярда гривень

Начальник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан повідомив у відповіді на запит «Першого Запорізького», що станом на березень 2025 року обсяг загальних збитків, завданих природно-заповідному фонду (загальногеологічному заказнику «Дніпровські пороги», що розташований у межах Національного заповідника «Хортиця») внаслідок збройної агресії РФ, становить 1,53 млрд грн. Збитки водним біоресурсам у Запорізькій області через осушення Каховського водосховища складають 52,16 млн грн.

Однак оцінка шкоди у південній частині Хортиці є частковою й не відображає повної картини. Старший науковий співробітник заповідника Сергій Василенко пояснює, що вже в липні 2023 року багато водних організмів було неможливо ідентифікувати. Через це в окремих озерах підрахунок загиблої флори не проводили – не вдалося зібрати достатньо доказів. Крім того, сильне замулення заважало науковцям пересуватися територією заплавних озер, щоб вчасно і безпечно фіксувати зміни.

Керівник сектору охорони природи заповідника Михайло Муленко додає: загальна площа території становить близько 500 гектарів, але через нестачу фахівців дослідили тільки невелику ділянку. Вже за два місяці після різкого осушення плавнів на місці загиблих рослин почала проростати нова рослинність, що ускладнило подальші дослідження.

Після Каховської трагедії на Хортиці зароджується нова екосистема: природа адаптується до реалій війни

Будівництво каскаду водосховищ у минулому столітті не лише зробило Дніпро судноплавним, а й сформувало нову екосистему Хортиці. Північна частина острова, колись піщаний степ, поступово перетворилася на заліснену територію, де дерева звикли до стабільного зволоження.

Руйнування Каховської ГЕС призводить до зворотніх процесів. Наскільки суттєвими будуть зміни для рослинного світу, можна буде зрозуміти лише з часом. Але вже зараз поверхневі ґрунтові води знизилися на декілька метрів, що стало критичним для дерев, особливо на височинах. За словами працівників заповідника, рослинність, залежна від високого рівня води, масово висихає і гине. Старі дерева не встигають адаптуватися, адже не можуть швидко наростити кореневу систему чи знайти нові джерела вологи. Найбільші втрати спостерігаються на Хортиці та нижче за течією – в районі Біленько-Розумовської гряди.

Водночас на місці висохлих водойм формуються нові екологічні ніші. Завдяки високій концентрації азотистих сполук після обміління трав’яна рослинність розвивається інтенсивно – подекуди навіть гіпертрофовано. Таких змін зазнали щонайменше десять колишніх водойм у заплавній частині Хортиці.

Частину обмілілих ділянок почали заселяти дерева. У 2023 році туди потрапило насіння верби, тополі та аморфи, занесене з довколишніх дерев, які саме цвіли й плодоносили. Вже у 2024-му ці рослини утворили густі зарості. Перші звільнені від води території Хортиці тепер майже повністю вкриті молодими вербами (близько п’яти видів) на ґрунтах і тополями (білими та чорними) на пісках.

За спостереженнями науковців, деякі молоді дерева вже сягають шести метрів. У нових лісах з’явилися стежки й лежбища диких кабанів, які активно освоюють ці території. Сюди також навідуються олені, зокрема плямисті – вони добре почуваються в нових умовах і харчуються молодими пагонами верби. У заповіднику кажуть: така поява лісу – результат збігу обставин. Якби греблю підірвали пізніше, наприклад у серпні, цього процесу могло б і не бути.

Природу поступово адаптується до змін. Під час моніторингу влітку 2023 року в верхів’ї колишнього водосховища науковці зафіксували стрімке зростання рослинного різноманіття: у червні налічували 42 види, а в жовтні – уже 120. Серед них виявили й один вид із Червоної книги. Ймовірно, насіння поширили прибережні та водоплавні птахи.

У Google Maps з’явилися оновлені супутникові знімки Каховського водосховища. На знімках 2020 року (зліва) водосховище повне води. А на фото 2024 року (справа) видно величезні ділянки, які висохли і вже вкрилися рослинністю. Фото: Google Maps

Вже майже протягом двох років на Хортиці спостерігають нетипову поведінку жовтих глечиків – водних рослин, які зазвичай проростають на дні водойм. Через обміління вони почали квітнути просто на суходолі, чого раніше ніколи не траплялося.

«Вони виглядають як суходільні кущі: листя і квіти ростуть прямо з ґрунту,  – розповідає в.о. завідувача відділу охорони пам’яток Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко. – Це виглядає нетипово, але не можна сказати, що рослини дуже пригнічені. Вони витримали такі умови протягом 2023 і 2024 років. Зараз, із початком нового вегетаційного сезону, ми спостерігаємо, як вони поводитимуться у 2025-му. Частина ще жива, а частина вже загинула. Можливо, через те, що волога опустилася глибше, і коріння не може її дістати, або ж через вимерзання. Адже умови зимівлі на суші зовсім інші: під водою температура дна стабільна – близько +4°C, а на відкритому ґрунті він промерзає, і холод проникає до коріння. Це нові умови, яких раніше не було, і ми їх ніколи не досліджували. Фактично ми першовідкривачі процесів, які в Україні ще ніхто не спостерігав».

Зміна водного режиму впливає на тварин у заповіднику

Осушення заплав Хортиці суттєво вплинуло і на місцеву фауну. До катастрофи на Каховській ГЕС на острові з’явилися бобри, а тепер середовище стало непридатним для цих тварин, і вони покинули Хортицю. Водночас ондатри та видри залишаються в заплавній частині: їхнім популяціям наразі ніщо не загрожує.

Зміни торкнулися й великих травоїдних. Олені та козулі через втрату природних джерел води змушені шукати її на узбережжі Дніпра або біля залишкових водойм. Це підвищує рівень стресу й робить їх вразливішими перед хижаками.

«Маємо проблему: оскільки ми знаходимося в центрі Запоріжжя, тут є бродячі тварини, зокрема здичавілі собаки. Вони поводяться як хижаки й полюють навіть на таку велику здобич, як олені, – розповів Михайло Муленко. – Коли олені виходять на відкриті ділянки біля води, собаки можуть загнати їх у воду й не дати вибратися, що може призвести до загибелі тварин. Такі випадки вже траплялися».

Пташина фауна також змінилася – особливо для 59 видів, тісно пов’язаних з водним середовищем. Хортиця є ключовим пунктом на Дніпровському транскордонному міграційному шляху. Тут фіксували понад 200 видів птахів, багато з яких зупинялися для відпочинку під час перельотів. Осушення водойм і зникнення плавнів ускладнили пошук місць для гніздування та харчування. Це може спричинити переселення птахів вище за течією.

«У 2023 році зневоднення вплинуло і на птахів, адже вони гніздилися в очереті, де були захищені від хижаків. Однак зараз таких захищених ділянок стає дедалі менше, а отже, і кількість гніздувань зменшиться, – зазначає Сергій Василенко. – Птахи ще не повністю адаптувалися до змін, а двох років спостережень замало, щоб зробити остаточні висновки. Вплив на популяцію складно передбачити через численні змінні фактори. Це питання потребує подальшого моніторингу та довготривалих досліджень».

Також зникнення заплавних водойм призвело до втрати цінних нерестовищ. Водночас як зауважує Михайло Муленко, зниження рівня Дніпра відкрило нові мілководні ділянки, які можуть стати місцями нересту.

«До створення Каховського водосховища видовий склад риб навколо Хортиці був значно багатшим, – говорить Муленко. – У 2024 році біля Хортиці затримали браконьєрів, які сітками виловлювали осетрових. Раніше ці види тут не зустрічалися, що означає, що вони піднялися по течії з нижньої частини Дніпра. Також ми спостерігаємо збільшення кількості великих коропових риб, які активно мігрують за течією. Вперше за 80 років зафіксовано прохід пузанка – чорноморського оселедця, який заходить на нерест у прісні води. Раніше він міг дістатися лише до Каховської греблі. До створення Каховського водосховища його основне нерестовище було на місці сучасного Дніпрогесу. А тепер поява пузанка у 2024 році біля Хортиці свідчить про поступове відновлення природного біорізноманіття».

***

Отже, повномасштабне російське вторгнення завдало Хортиці серйозних екологічних ударів, наймасштабнішим з яких став екоцид через підрив окупантами Каховської ГЕС. Найгострішою проблемою для заповідника залишається порушення водного балансу, що викликало цілу низку негативних змін у природі острова: зникнення 20 з 23 водойм у плавнях, руйнування місць розмноження риб, масову загибель водних рослин і молюсків.

Життя на Хортиці не зникне повністю, але вже ніколи не буде таким, як до війни. Екосистема, сформована після створення Каховського водосховища, змінюється безповоротно. Унікальний природний феномен поступово втрачає свою природну цілісність і розмаїття.

Особливе занепокоєння викликає те, що всі ці зміни відбуваються під час активної фази війни – під загрозою постійних обстрілів, хімічного забруднення та за браку ресурсів для порятунку довкілля. Це суттєво ускладнює як оперативне реагування, так і планування робіт з відновлення.

Вже зараз зрозуміло, що наслідки російської збройної агресії для природи будуть відчутні ще багато років після закінчення війни. З огляду на вже зафіксовані збитки, завдані природно-заповідному фонду, а також численні втрати, які досі залишаються неоціненими, Хортиця вимагає стратегічного, довгострокового підходу до відновлення. Проте вже зараз заповідник потребує невідкладного захисту, всебічних міждисциплінарних досліджень і постійної уваги суспільства.

Матеріал підготовлений за сприяння Journalismfund Europe.

Текст – Олександр Носок, Андрій Вавілов

---

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!