ISW: Кремль тисне на Центробанк Росії через інфляцію, спричинену війною в Україні

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль чинить тиск на Центральний банк Росії через високу відсоткову ставку, прагнучи приховати інфляцію, викликану війною в Україні. У своєму звіті експерти наголошують, що, згідно з непідтвердженою інформацією, між главою Центрального банку Росії Ельвірою Набіулліною і Кремлем існує напруженість через монетарну політику і поточний рівень процентних ставок в умовах військового конфлікту. Про це повідомляє ISW. 

23 березня російське джерело, знайоме з внутрішніми справами, повідомило, що Рахункова палата Ради Федерації почала перевірку діяльності Центрального банку Росії. Перевірка охоплює період із 2022 до 2024 року і спрямована на вивчення впливу процентних ставок на інфляцію, бюджетні витрати та інвестиції.

За словами джерела, ця перевірка фактично є спробою атакувати Набіулліну, при цьому лобісти великих російських компаній наполягають на зниженні процентної ставки. ISW підкреслює, що вони не можуть підтвердити ці твердження і не мають у своєму розпорядженні додаткової інформації про можливий аудит.

Аналітики також зазначають, що російська інфляція продовжує зростати внаслідок війни з Україною. У грудні 2024 року Центральний банк Росії ухвалив рішення зберегти ключову відсоткову ставку на рівні 21% — найвищій з 2003 року — у спробі стримати інфляційні процеси.

Незважаючи на зростаючий інфляційний тиск, ставка залишалася на відносно високому рівні до 2025 року. Кремль заявляв, що рівень інфляції становить близько 9-10%, проте реальна цифра, ймовірно, набагато вища і може досягати 20-25%.

В умовах економічної нестабільності Кремль, можливо, наполягає на збереженні відсоткової ставки на рівні 21%, що могло б дозволити уникнути додаткових інфляційних ризиків. Аналітики припускають, що президент Володимир Путін також міг спробувати перекласти відповідальність за інфляцію на Центральний банк і особисто на Набіулліну.

Аудит Центрального банку може бути частиною зусиль Кремля з політичного тиску на фінансову організацію, з метою утримати ставки на колишньому рівні і сприяти створенню образу економічної стабільності в країні. Маніпуляції з монетарною політикою, швидше за все, ускладнюють реалізацію ефективної економічної стратегії в умовах воєнного часу.

Нагадаємо, у Південній Кореї Конституційний суд відхилив імпічмент прем’єр-міністра. Рішення було прийнято через три місяці після того, як нацасамблея оголосила імпічмент прем’єру, який був виконувачем обов’язків президента впродовж менш ніж двох тижнів.