Експерт розповів, як вплинули адміністративні заходи на ринок ліків

Обіцяне здешевлення ліків в Україні виявилося ілюзією: перед тим, як потрапити до списку МОЗ, деякі препарати суттєво подорожчали, а решта ліків або залишилася на тому ж рівні, або ще більше зросла в ціні. Про це написав економічний аналітик Юрій Гаврилечко у своєму блозі на Цензор.НЕТ в понеділок, 10 березня.

«Здавалось би, можна радіти й бігти купувати «дешеві ліки». Проте реальність виявилась дещо іншою. По-перше, перед тим, як «здешевіти» ліки… дещо піднялись у ціні, а частина із «дешевого списку» дорожчала всі роки повномаштабної війни. Так, наприклад, Тонорма, яку я іноді приймаю від тиску, зросла в ціні з 2022 по 2025 в ТРИ РАЗИ (!). І… дійсно зараз подешевшала, повернувшись до ціни початку минулого року», – написав він.

Гаврилечко звертає увагу на статистику цін на сайті Tabletki.ua, де прослідковується певна закономірність. Популярні препарати зі списку МОЗ дійсно стали дешевшими, але всі інші залишилися на колишньому рівні або ж подорожчали.

«Нічого дивного тут немає: виробники намагаються компенсувати втрати доходу в суто ринковий спосіб. І… замість доступних ліків українці знову отримали лише гучний піар фармкомпаній«, – зазначив експерт.

Він пояснив, що така ситуація склалася через сам механізм «зниження», що не враховує існування ринку взагалі. Якщо раніше аптеки отримували від виробників маркетингові платежі, що дозволяло їм знижувати ціни для покупців і конкурувати між собою, то зараз ці виплати заборонені.

«Заборонили під гаслом боротьби з «надприбутками аптек». Проте… до надприбутків включили маркетингові витрати (!) (тобто видатки), які виробники й так закладали у свої ціни. А коли платежі скасували, вони просто… не знизили ціни! Про що попереджали експерти. Ні, не фармринку, економічні експерти та фахівці з маркетингу», – зазначив Гаврилечко.

Крім того, за його словами, недоотриманий дохід по тих позиціях, на які ціни зменшились компенсуються через зростання цін на інші ліки.

«Нагадаю, що якщо підприємство продемонструє незабаром збитки, то потім потерпатиме від перевірок з боку податкової і втратить набагато більше. Тож ціни, загалом, лише зростають. У підсумку – нульовий ефект для гаманця українців», – пояснив Гаврилечко.

Він додав, що також жодних компенсаторних механізмів ані для виробників, ані для аптек в новому регулюванні фармринку не запропоновано. Тому гравцям доводиться їх шукати та впроваджувати самотужки.

Гаврилечко пояснив, що в підсумку переможцями у цій ситуації будуть великі фармвиробники. Адже вони більше не платять аптекам за маркетинг, але ціни тримають на тому ж рівні.

Також з прибутками, на думку експерта, залишаться іноземні виробники. Вони зможуть більш активно конкурувати з вітчизняними по тих позиціях, що стали дорожчими, тим самим дещо нівелюючи їх «виграш».

Програють у цій ситуації пацієнти, бо очікуваного полегшення не сталось – ліки як були дорогими, так і лишаються, за винятком визначеного у списку МОЗ.

Аптеки, особливо ті, що в селах і маленьких містах без маркетингових доходів і з обмеженою націнкою ледве тримаються на плаву.  Великі аптечні мережі теж, за словами Гаврилечка, змушені будуть компенсувати втрати маркетингових бюджетів.

У програші також опиниться держава, адже незабаром їй доведеться витрачати більше на компенсацію вартості ліків соціально-незахищеним верствам населення, бо список МОЗ не перекриває всіх потреб у ліках.

«Щоб ціни справді пішли вниз, потрібні не просто заборона чи обмеження, а цілий комплекс заходів як регуляторних так і бюджетних. Тобто зниження ціни можливе за рахунок податкових змін (пільг), зниження ПДВ та акцизів та митних платежів на сировину для виробництва, скасування «планів по податках» та повернення до заборон різного роду перевірок (як це було запроваджено з початком повномасштабного вторгнення), розширення переліку учасників програми Доступні ліки та виділення бюджетування під це. Тобто, щоб досягнути результату у вигляді зниження цін для кінцевого споживача необхідні «складні адміністративні рішенні» та бюджетні кошти. Прості… працюють лише тоді, коли виробничі потужності у власності держави і можна постановою уряду «заморозити» ціни, передбачивши джерела покриття збитків від цього», – запропонував Гаврилечко.

Поки ж, за словами експерта, «прості адміністративні рішення» лише розчищають дорогу для прибутків великих компаній і, водночас сприятимуть росту імпорту, а українці залишаються з новими аптечними чеками, де на кожне здешевлення є кілька здорожчань.

Нагадаємо, з 1 березня в Україні набрала чинності постанова Кабміну, яка обмежує торгові націнки на деякі препарати. Також Міністерство охорони здоровʼя опублікувало списки ліків, ціни на які мали бути знижені з початку березня.

Тим часом ЗМІ повідомили, що після введення регулювання ринку в аптеках з’являється дефіцит певних ліків.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp