Захід перемагає, але невпевнено. Вибори у Молдові
На референдумі про закріплення курсу на вступ до ЄС у Конституції розрив виявився мінімальним, але прихильники євроінтеграції вийшли вперед.
У Молдові відбулися вибори президента та референдум про закріплення курсу на вступ до ЄС до Конституції країни. Чинний глава держави Майя Санду вийшла у другий тур виборів президента разом із колишнім генпрокурором Олександром Стояногло. Після обробки Центральною виборчою комісією 100% протоколів Санду набрала 42,45%, Стояногло трохи менше 26%. А ось перевага прихильників внесення курсу на євроінтеграцію до основного закону країни над її противниками склала менше 1%.
Не найкращі результати для влади
У першому публічному виступі після голосування Санду звинуватила якісь злочинні угруповання та ворожі зовнішні сили у спробі масштабного підкупу виборців.
“Злочинні угруповання у співпраці із зовнішніми силами, ворожими нашим національним інтересам, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею, пропагандою, застосували найганебніші методи, щоб загнати наших громадян та нашу націю у пастку невизначеності та нестабільності, – заявила президент Молдови. — Ми маємо чіткі свідчення того, що злочинні угруповання планували скупити 300 тисяч голосів — це махінація безпрецедентного масштабу”.
Загалом на цих виборах проголосували близько 1,5 млн громадян, за Санду віддали голоси понад півмільйона. Передвиборна кампанія супроводжувалася звинуваченнями у російському втручанні шляхом підкупу виборців та поширення дезінформації. Кремль заперечував ці звинувачення.
У 2023 році Молдова набула офіційного статусу кандидата в члени ЄС, проте переговори про членство ніяк не обмежені в часі і, на думку більшості спостерігачів, можуть тривати багато років.
Суспільство розділене
Референдум хоч і закінчився перемогою прихильників зближення з Європою і особистою перемогою Санду як ініціатора референдуму, але політично мінімальна перевага варіанта «за», особливо після того, як опція «проти» лідирувала весь час підрахунку голосів, — це незаперечний доказ того, що молдавське суспільство зовсім не горить одностайним бажанням йти до Європи. Більше того, голосування показало, що Молдова як така проголосувала проти євроінтеграції, і курс до Європи переважив лише за рахунок закордонних співвітчизників, які й так є частиною цієї Європи.
Також результат референдуму подає сильніший політичний сигнал Євросоюзу. Противників розширення ЄС за рахунок Молдови тут і так вистачає. Звичайно, ЄС не став би раптово припиняти будь-яку співпрацю з Молдовою, хоч би якими були результати референдуму. Важко очікувати, що відносини Кишинева з Брюсселем після результатів референдуму покращаться, а вже розпочатий переговорний процес щодо членства Молдови в ЄС значно пришвидшиться.
Хто такий Стояногло?
Колишнього генпрокурора Олександра Стояногло у президенти висунули молдавські соціалісти.
Козир Стояногло — імідж новачка в політиці (він навіть називає себе «аполітичним» кандидатом») та чесного борця зі злочинністю у минулому. Він був усунений з посади генпрокурора після того, як партія Майї Санду перемогла на парламентських виборах 2021 року: тоді Стояногло звинуватили у корупції та перевищенні службових повноважень. Пізніше кримінальна справа проти нього розсипалася, а Європейський суд з прав людини ухвалив, що молдавська юстиція позбавила екс-генпрокурора права на справедливий розгляд своєї справи.