Котел під Донецьком. Загроза оточення для ЗСУ
Угруповання українських військ біля передмістя Донецька — селища Невельське ризикує потрапити в оточення.
Поки найбільше уваги на фронті прикувала до себе Курська операція та наступ росіян на Покровськ, небезпечна ситуація для українських військових склалася біля самого Донецька. Угруповання українських військ біля передмістя Донецька — селища Невельське ризикує потрапити в оточення. Російській армії залишається подолати близько 5 км, щоб замкнути так званий котел у цьому районі.
Ситуація тут почала погіршуватися наприкінці серпня, коли російські війська, уткнувшись в українську оборону біля Покровська та Селідова, раптово розгорнулися на південь.
Стрімко рухаючись до міста Курахове, вони почали відрізати український гарнізон, розташований на схід, між Невельським, Гірником та Красногорівкою. Щоб замкнути цей котел, армія РФ одночасно настає з півночі та південного сходу. На 16 вересня довжина горловини цього виступу становить близько 5 км.
Російські військові телеграм-канали вже кілька разів повідомляли, що Україна вивела свій гарнізон, щоб уникнути оточення. Але цього, за даними українських військових експертів, так і не сталося.
Бої продовжуються
Аналітики проекту DeepState увечері 7 вересня оновили карту та повідомили, що росіяни окупували Невельське Донецької області. “Ворог окупував Невельське і просунувся у Красногорівці. Тривають бої на північ від Гірника», — зазначили аналітики.
За даними українського військового експерта Костянтина Машовця, російська армія з південного боку вже просунулася за напрямками з Красногорівки на села Острое та Олександропіль. На півночі виступу збройні сили РФ вже окупували село Галицинівка та ведуть бої за Бажане Перше та Українка.
Міноборони Росії 14 вересня заявило, що захопило село Бажане Перше. Українські джерела поки що цього не підтверджують.
Втрата цього населеного пункту означатиме, що майже всі основні шляхи постачання українського угруповання у Невельського опинилися під контролем супротивника. Виходити з оточення можна буде лише польовими дорогами, при цьому перетинаючи річку Вовча.
«Якщо противник продовжить просування на цьому напрямі, воно цілком може набути катастрофічного характеру для всього флангу нашого угруповання, яке оперує на південний схід від Покровська», — зазначає Машовець.
У той же час він стверджує, що цей задум РФ «не є таємницею для українського командування».
Поки ЗСУ продовжують утримувати район Гірник — Бажане Друге — Олександропіль — Курахівка, це забезпечує стійкість їхньої оборони по річці Вовча в районі переправ, зазначає експерт.
Тобто це дозволяє не лише постачати угруповання біля Невельського, а й оперативно вивести його у разі потреби.
Більше того, як пише Машовець, передові підрозділи ЗСУ вже почали організовано та поступово відходити з цього плацдарму, ведучи ар’єргардні бої із противником.
Головна мета – Покровськ
В українському командуванні кажуть, що Росія не залишила планів наступу на Покровськ.
Підполковник Олег Дем’яненко, який командує танковим батальйоном 110-ї бригади у коментарі ВВС, каже, що російські війська зараз просуваються з флангів — замість прямого штурму Покровська.
Однак він стверджує, що зараз росіяни зосереджені в основному на південному фланзі, тобто на Курахівському напрямку.
Курахово пов’язане з Покровськими дорогами, якими пересуваються війська і здійснюється постачання лінії фронту.
Якщо росіяни візьмуть Курахове, то далі можуть піти на північ, щоб атакувати Покровськ із нового напрямку, каже аналітик українського OSINT-проекту DeepState Роман Погорілий.
Інша нагода полягає в тому, що вони можуть атакувати з тилу українські війська в Вугледарі, додає він. Це місто на південній ділянці лінії фронту на Донбасі, яке росіяни намагалися захопити з початку свого повномасштабного вторгнення.
На початку осені армія РФ посилила тиск на Вугледарському напрямку, захопила населені пункти на схід і захід від міста і зараз близька до того, щоб обмежити шляхи постачання українського гарнізону.